Автор player 
У Верховній Раді пропонують суттєво розширити перелік посадовців, які матимуть право на державну охорону під час війни та після звільнення. Йдеться про головнокомандувача ЗСУ, начальника Генштабу, керівників СБУ й розвідувальних органів, а також членів Ставки та РНБО.
Ініціатором документа виступив секретар парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Роман Костенко. Він пояснює необхідність змін тим, що високопосадовці, які працювали під час війни, можуть залишатися цілями російських спецслужб навіть після завершення повноважень.
Законопроєкт передбачає державну охорону для головнокомандувача ЗСУ, начальника Генерального штабу, керівників СБУ та розвідувальних органів. Окремо гарантії хочуть поширити на членів Ставки Верховного головнокомандувача та Ради національної безпеки і оборони.
Якщо такі посадовці виконували повноваження під час воєнного стану, охорону їм пропонують зберігати ще протягом 10 років після звільнення. Це стосуватиметься і тих, хто залишив посади раніше, але працював у період війни.
Для президента, який очолював державу під час війни, пропонують окрему гарантію. Після завершення повноважень він зможе отримувати державну охорону довічно.
Виняток передбачений для випадку імпічменту. Якщо президента усунули з посади саме за цією процедурою, довічна охорона йому не надаватиметься.
Законопроєкт також регулює захист членів сімей високопосадовців. Їм пропонують гарантувати охорону протягом усього строку перебування посадовця на посаді та ще один рік після його звільнення.
Окрема норма стосується випадків насильницької смерті члена Ставки або РНБО. У такій ситуації його родина зможе перебувати під державною охороною протягом воєнного стану та ще п’ять років після його завершення.
Водночас гарантії не поширюватимуться на посадовців, яких суд засудив до позбавлення волі за кримінальне правопорушення.
Щоб реалізувати нову систему, автори законопроєкту пропонують майже вдвічі збільшити чисельність Управління державної охорони. Штат хочуть розширити з нинішніх 2993 до 5500 працівників.
Роман Костенко очікує, що профільний комітет Верховної Ради найближчим часом розгляне документ. Поки що йдеться лише про законодавчу ініціативу, а не про вже ухвалені правила.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover