Автор player 
Відновити повноцінну роботу Starlink в Україні вдалося завдяки тиску на Вашингтон з боку українського керівництва, західних політиків та, ймовірно, американських виробників озброєння. Експерт із безпеки Дмитро Жмайло вважає, що відключення супутникового зв’язку зачепило фінансові інтереси великого бізнесу, а Ілон Маск зрештою став цапом-відбувайлом у цій історії.
На рішення щодо відновлення Starlink для України могли вплинути одразу кілька чинників. За оцінкою Жмайла, вирішальну роль відіграла консолідована позиція українського військово-політичного керівництва, а також підтримка України з боку європейських та американських партнерів.
Експерт наголосив, що прямі контакти президента України та інших високопосадовців зі Сполученими Штатами допомогли сформувати необхідний політичний тиск. Водночас важливим чинником стала громадська підтримка України як у Європі, так і в самих США.
За його словами, прихильне ставлення до України зберігається серед представників обох провідних американських партій. Жмайло також стверджує, що зміни відбуваються навіть серед частини прихильників руху MAGA, який підтримує Дональда Трампа.
Експерт вважає, що дедалі більше американських політичних сил розглядають Росію як противника, а підтримку України — як необхідний напрям зовнішньої політики. На його думку, саме така зміна настроїв створила умови для перегляду рішення щодо супутникового зв’язку.
Окрему роль у цій ситуації Жмайло відвів Ілону Маску. Він припустив, що бізнесмен фактично став особою, на яку переклали відповідальність за суперечливі рішення, після чого ситуація зі Starlink змінилася.
«Врешті-решт, скажімо так, цапом-відбувайлом зробили Маска, який зробив відповідні свої заяви. Ну і врешті-решт все відновилося», — зазначив експерт.
Водночас Жмайло звернув увагу на ще один можливий механізм впливу на адміністрацію Трампа. Йдеться про американських виробників озброєння, які зацікавлені в продовженні розробок і випробувань військової техніки в Україні.
За словами експерта, Сили оборони України постійно тестують значну кількість безпілотних систем із використанням західних технологій. Частина цих розробок пов’язана з американськими компаніями, для яких такі випробування мають комерційне значення.
Проблеми з роботою Starlink, як стверджує Жмайло, призвели до зриву низки тестувань безпілотників. Це могло безпосередньо зачепити інтереси виробників зброї, які вкладають кошти в розроблення та вдосконалення військових технологій.
Експерт припускає, що саме представники оборонного бізнесу могли додатково вплинути на позицію Дональда Трампа. Адже великі промислові компанії, за його оцінкою, належать до важливих економічних груп, на підтримку яких спирається американський президент.
«А це гроші великого бізнесу, який в тому числі є одним зі стрижнів опори Трампа», — пояснив Жмайло.
Він також висловив припущення, що наслідки проблем зі Starlink стали несподіванкою для частини найближчого оточення американського президента. За оцінкою експерта, ситуація спричинила внутрішнє занепокоєння та посилила аргументи на користь відновлення роботи системи.
Жмайло вважає, що поєднання дипломатичного тиску, громадської підтримки та економічних інтересів американських компаній змусило Вашингтон переглянути попередній підхід. Водночас конкретного підтвердження безпосереднього впливу виробників озброєння на це рішення він не навів.
За словами експерта, ситуація зі Starlink продемонструвала можливості узгоджених дій українського керівництва та міжнародних партнерів. Він переконаний, що консолідована позиція може змушувати американську адміністрацію переглядати навіть ті рішення, які вже мали негативні наслідки для України.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover