Автор player 
Американська розвідка вважає, що Володимир Путін особисто санкціонував масштабну кампанію диверсій проти європейських країн НАТО. Однією з перших операцій стала невдала спроба атакувати український транспортний літак Ан-124 на аеродромі Лейпциг-Галле в Німеччині, яка могла призвести до застосування статті 5 Північноатлантичного договору.
За оцінками американських спецслужб, російське керівництво влітку 2026 року вирішило посилити таємні операції проти держав, які підтримують Україну. Причиною такого рішення, за словами європейських посадовців, стало невдоволення Кремля відсутністю бажаних результатів як на полі бою, так і під час переговорів із Вашингтоном.
Однією з головних цілей став український транспортний літак Ан-124, що перебував в аеропорту Лейпциг-Галле. За даними слідства, російські диверсанти підготували атаку із застосуванням щонайменше трьох безпілотників, оснащених вибухівкою.
Німецькі слідчі встановили, що дрони були розміщені за межами території аеропорту. Для дистанційного керування ними передбачався зв’язок через мобільні мережі, а аналіз цифрових слідів вивів фахівців на сервери, які раніше пов’язували з російською військовою розвідкою.
Наслідки успішної атаки могли бути значно серйознішими за знищення літака. За словами представників оточення канцлера Німеччини Фрідріха Мерца, у разі великої кількості жертв Берлін розглядав би можливість застосування статті 5 НАТО про колективну оборону.
Після інциденту в Лейпцигу європейські спецслужби зафіксували різке збільшення кількості підозрюваних диверсій. У серпні сталися підпали підприємств із виробництва безпілотників в Естонії та Польщі, а словацька влада повідомила про запобігання аналогічній атаці на український завод дронів.
Восени Польща, Литва та Болгарія заявили про диверсійні атаки на станції супутникової системи Starlink. Також відбулася серія атак безпілотників на комерційні судна в Чорному морі поблизу територіальних вод Болгарії та Румунії.
Західні розвідки пов’язують ці операції зі спеціальним підрозділом російського ГРУ, відомим як Служба спеціальних завдань. Його створили у 2023 році шляхом об’єднання кількох секретних структур для проведення таємних операцій на території Європи.
За даними західних посадовців, підрозділом командує генерал-полковник Андрій Авер’янов, чиїх підлеглих раніше пов’язували з убивствами, отруєннями та вибухами в європейських країнах. Організацію атаки в Лейпцигу розвідники пов’язують із полковником Денисом Смольяніновим, який перебуває під санкціями ЄС та Великої Британії.
Смольянінова також підозрювали в причетності до операції з пересилання запалювальних пристроїв через міжнародну логістичну мережу DHL. Слідчі вважають, що кінцевою метою тієї операції могло бути знищення цивільних літаків на маршрутах до Великої Британії та Північної Америки.
Розслідування атаки на Лейпциг виявило розгалужену мережу переміщення вибухівки, зброї та безпілотників через європейські кордони. За інформацією слідчих, диверсанти використовували конспіративні квартири та приховані сховища поблизу аеропортів, оборонних підприємств та інших потенційних цілей.
Німецькі правоохоронці підозрюють, що наземну підготовку операції координував колишній російський військовий Олег Левушкін. За їхніми даними, він керував групою білоруських виконавців, які займалися транспортуванням вибухівки та підготовкою безпілотників до атаки.
Важливим логістичним пунктом мережі стала Сербія, через яку підозрювані переправляли обладнання до Німеччини. Слідчі повідомили про використання замаскованих вибухових пристроїв і додаткових металевих елементів, призначених для збільшення ураження під час вибуху.
Згодом сербська влада затримала сімох підозрюваних, серед яких був чоловік із подвійним російсько-сербським громадянством. Прокуратура пов’язує затриманих з організованою групою, яка закуповувала та зберігала вибухові пристрої й безпілотники для подальшого перевезення до Європейського Союзу.
За два дні до запланованої атаки Левушкін і щонайменше один білоруський спільник залишили Німеччину. Вони вирушили до Сербії, звідки згодом вилетіли до Росії.
На тлі посилення диверсійної активності директор ЦРУ Джон Реткліфф наприкінці серпня відвідав Москву. Він намагався відновити переговори та застерегти російське керівництво від подальших нападів на європейських союзників США.
Після поїздки Реткліфф попередив представників європейських розвідок і політичного керівництва про загрозу нових операцій. Державний секретар США Марко Рубіо також заявив, що ескалація може перетворити війну Росії проти України на значно ширший регіональний конфлікт.
Росія заперечує свою причетність до диверсій у Європі. На звинувачення Німеччини щодо атаки на аеропорт Лейпцига Путін на початку вересня відповів запитанням: «Де докази?».
Водночас після невдалої операції, за словами джерел у дипломатичних колах, представник Кремля зв’язався з німецьким урядовцем через неофіційний канал. Під час розмови він попередив Берлін, що напад у Лейпцигу не стане останнім.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover