Автор player 
Корупційні справи останнього року вже не виглядають як набір не пов’язаних між собою епізодів. Енергетика, Офіс президента, прокуратура, Верховний Суд, оборонні закупівлі, парламент і шахрайські кол-центри дедалі частіше опиняються в одному інформаційному ланцюгу.
Про останні події у цих справах пише Експерт.
За останні тижні цей ланцюг отримав одразу кілька нових продовжень. У справі «Карфаген» ВАКС обрав запобіжні заходи кільком фігурантам, а генеральний прокурор Руслан Кравченко після розголосу заявив про відставку. Паралельно триває справа про походження 150 млн грн застави за колишнього міністра енергетики Германа Галущенка, яку НАБУ назвало операцією «Форест Гамп».
Саме ці історії редакція «Експерта» зібрала в одному великому спецпроєкті «Карфаген». Його головна відмінність від звичайної хронології — можливість побачити поруч справи, які зазвичай існують у стрічці новин окремо одна від одної.
Одна з них — операція «Мідас». НАБУ розслідує ймовірну масштабну корупційну схему в енергетиці, в якій постачальники «Енергоатому», за версією слідства, могли стикатися з вимогою віддати частину вартості контракту, щоб отримати оплату. У серпні директор НАБУ Семен Кривонос заявив про «серйозний суттєвий прогрес» у цій справі.
Окремий матеріал «Шлагбаум» показує механіку цієї історії через сам принцип роботи постачальника з державним підприємством: товар уже поставлений, акти підписані, а питання оплати перетворюється на інструмент тиску.
Із цієї справи виростає наступний сюжет — Герман Галущенко. За колишнього міністра наприкінці червня внесли 150 млн грн застави. За даними УП, гроші надходили від кількох юридичних осіб. Уже в серпні НАБУ та САП заявили про окрему операцію «Форест Гамп»: слідство перевіряє, як саме могли легалізувати кошти для цієї застави через рахунки підконтрольних компаній та державний банк.
Цій історії у спецпроєкті присвячені одразу два матеріали: «Знятий з поїзда» та «Форест Гамп».
Ще один сюжет буквально за кілька днів став однією з головних політичних подій вересня. НАБУ і САП повідомили про викриття організації, учасників якої підозрюють у систематичному отриманні грошей від шахрайських кол-центрів. Сергію Кропиві суд визначив тримання під вартою з альтернативою 120 млн грн застави, Єлизаветі Івахненко — 20 млн грн, ще кільком фігурантам також обрали запобіжні заходи.
На тлі цієї справи Руслан Кравченко спочатку заявляв, що не бачить підстав для добровільної відставки, однак того самого дня повідомив, що подав відповідну заяву. Станом на 9 вересня УП писала, що документ ще не надійшов до Верховної Ради.
Повна історія цього провадження зібрана у матеріалі «Карфаген». Поруч із ним редакція окремо дослідила сам ринок шахрайських кол-центрів у матеріалі «Офіс».
Масштаб проблеми став особливо помітним у серпні. Поліція, СБУ та прокуратура провели 411 обшуків і припинили діяльність 94 шахрайських офісів. Правоохоронці заявили про понад 100 млн грн встановлених збитків потерпілим з України, ЄС та Центральної Азії.
Інша частина «Карфагена» стосується грошей держави під час війни. Наприкінці серпня Рахункова палата оприлюднила результати аудиту закупівлі та розвитку озброєння за 2024–2025 роки. Із 614 млрд грн закупівель понад 90%, або майже 580 млрд грн, припали на процедури без конкуренції. Аудитори також встановили невідповідності законодавству майже на 350 млрд грн, але ці суми не можна автоматично ототожнювати з розкраданням або збитками.
Цьому присвячено матеріал «Війна як бізнес».
Окремий пласт — судова система. Влітку ВАКС затвердив угоду з колишнім головою Верховного Суду Всеволодом Князєвим. Він визнав вину, отримав п’ять років позбавлення волі з конфіскацією майна, а згодом антикорупційні органи оголосили підозри ще кільком суддям Верховного Суду.
Історію грошей, мічених купюр та Великої палати можна прочитати окремо — «Велика палата».
Своє продовження отримала і тема декларацій. НАБУ підозрює колишню посолку та віцепрем’єрку Ольгу Стефанішину у незаконному збагаченні на понад 13,9 млн грн і недостовірному декларуванні. У серпні ВАКС визначив їй заставу 6 млн грн, яку пізніше внесла юридична фірма. Стефанішина заперечує обґрунтованість підозри.
У спецпроєкті ця справа розібрана в матеріалі «Оформлено на подругу».
Ще одна історія стосується виплат за «зеленим тарифом» сонячним станціям на окупованій частині Запорізької області. НАБУ оцінює ймовірні збитки у 141,3 млн грн. Серед підозрюваних — колишній заступник керівника ОП Ростислав Шурма; він заявляв, що не переховується і готовий співпрацювати зі слідством.
Докладніше — «Зелений тариф».
Фінальна частина спецпроєкту присвячена вже не конкретній сумі чи одному прізвищу, а самій антикорупційній системі. Центр прав людини ZMINA дослідив 29 випадків можливого тиску на антикорупційних діячів у 2025–2026 роках. У 28 випадках були відкриті кримінальні провадження, загалом їх було 30; жоден із розглянутих епізодів із так званим російським слідом на момент дослідження не завершився обвинувальним вироком. Це висновки авторів дослідження, а не судове встановлення незаконності самих проваджень.
Цю лінію завершує матеріал «Рік без вироків».
У результаті спецпроєкт «Карфаген» складається не з однієї «головної справи», а з дванадцяти історій, у яких фігурують різні інституції, різний процесуальний статус людей і різний ступінь доведеності звинувачень. Саме тому кожен матеріал окремо фіксує, де йдеться про версію слідства, де вже є обвинувальний вирок, а де справа тільки починається.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover