Автор player 
У деяких селах Індії через річки та яри прокладають незвичайні живі мости, створені з коріння дерев. На формування такої переправи може знадобитися до 30 років, зате вона продовжує зміцнюватися навіть після завершення роботи.
Для створення мостів місцеві громади використовують повітряне коріння каучуконосного фікуса Ficus elastica. Коли дерево виростає на березі річки або яру й починає пускати коріння, молоді гнучкі відростки спрямовують горизонтально до протилежного берега.
Щоб коріння росло у потрібному напрямку, його протягують через порожнисті стовбури бетелевих пальм або вздовж конструкцій із бамбука. Такий каркас прокладають над річкою чи проваллям, поступово спрямовуючи по ньому живі відростки.
Коли коріння досягає іншого берега, йому дають укорінитися в ґрунті. Процес повторюють із новими відростками, які поступово товщають і переплітаються між собою.
На формування повноцінної переправи може піти від 20 до 30 років. Тонке молоде коріння за цей час перетворюється на товсту конструкцію, здатну витримувати вагу людей.
Проміжки між корінням заповнюють камінням, щоб зробити поверхню зручнішою для ходьби. На деяких таких переправах облаштовують і поручні.
Готовий живий міст може одночасно витримувати до 50 людей, а окремі конструкції сягають приблизно 50 метрів завдовжки. На відміну від звичайних мостів, із віком вони не обов’язково слабшають — коріння продовжує рости, товщати та зміцнювати конструкцію.
Створення одного мосту може тривати кілька поколінь, тому роботу одних жителів села продовжують їхні нащадки. Деяким живим мостам, створеним за цією технологією, вже кілька сотень років.
Такі переправи пов’язують із громадами народу кхасі на північному сході Індії. За даними джерела, ці громади переважно матрилінійні, а вирощуванням мостів займаються жінки.
🌟 Читайте «Експерт» у своєму смартфоні — додайте нас в Google Discover